#стаття_MBP
Податок на виведений капітал: переваги, ризики та іноземний досвід
Законопроект № 8557 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» буде поставлено на розгляд для голосування вже цього пленарного тижня. Розгядаємо детальніше переваги та ризики ПнВК, а також приклади його успішного впровадження за кордоном.
Іванна Мельничук
Спілка Українських Підприємців повідомила, що Законопроект № 8557 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на виведений капітал» буде поставлено на розгляд для голосування вже цього пленарного тижня. Тому ми хочемо ще раз розглянути усі переваги та ризики ПнВК, а також навести приклади його успішного впровадження за кордоном.
Про важливість прийняття законопроекту з ПнВК наголошував Президент України Петро Порошенко на зустрічі з підприємцями ще у березні 2018 року, обіцянки щодо внесення законопроекту на розгляд Верховної ради були й того раніше — у 2017 році. Було також проведено ряд акцій та мітингів на його підтримку.

Затримка із виконанням цих обіцянок була пов'язана із позицією міжнародних партнерів. У березні 2018 року МВФ наполегливо рекомендував не вносити цю ініціативу на розгляд. Західних донорів турбувало те, що доходи держбюджету можуть різко впасти у зв'язку з цим, і тоді довелося б припинити програму співпраці України з МВФ.
На сьогодні в Україні діє класична європейська модель оподаткування прибутку підприємств, яка полягає у прямому оподаткуванні чистого прибутку підприємства.

Введення податку на виведений капітал передбачає, що бізнес може вкладати кошти в розвиток своєї компанії, тобто прибуток, отриманий підприємством, не обкладається податком до тих пір, поки він не виплачується власникам у вигляді дивідендів.

До операцій з виведення капіталу відносяться:

  • виплата дивідендів на користь неплатника податку на виведений капітал;

  • виплати в грошовій і натуральній формі на користь власника корпоративних прав, навіть якщо вони не оформлені як дивіденди.

До них також прирівнюються: виплати відсотків, комісій за позиками, страхових платежів, фінансової допомоги, а також безоплатне надання товарів, робіт, послуг, інвестиції в об'єкти за межами України і роялті, заборгованість за товари, роботи, послуги, суми коштів та/або вартість товару, перерахованих (наданих) як внесок до статутного капіталу або в спільну діяльність, у довірче управління, якщо отримувачем таких коштів та/або вартості товару є особа — неплатник податку.

Базою оподаткування є сума коштів, що сплачується за операцію. Якщо операція підлягає оподаткуванню за двома пунктами — застосовується більша база оподаткування.

Платниками ПнВК будуть юридичні особи, що здійснюють господарську діяльність на території України, а також за її межами, нерезиденти або їх постійні представництва. До них не належать неприбуткові організації та "спрощенці".

Звітні періоди — календарний квартал і календарний рік. Звітність подається тільки в разі здійснення операцій.
Переваги

Більшість переваг від запровадження цього податку мають довготривалу перспективу.

Найбільш очевидною з них є створення стимулів для ділової активності та залучення більшої кількості інвестицій. Можливість бізнесу вкладати кошти у розвиток підприємства, сервісу, виробництва товарів призведе до його модернізації, що в свою чергу, дозволить в майбутньому платити більше податків. Тобто зі збільшенням обороту товарів та послуг прийде збільшення надходжень від ПДВ та податку на зарплату.

Необхідність такого введення обумовлена ще й тим, що застаріле виробниче обладнання й інфраструктура, отримані Україною в спадок від радянського періоду, значно зносились та не можуть забезпечити створення конкурентоспроможного продукту, щоб представити його на світовому ринку.

Із введенням податку на виведений капітал буде скасовано податок на прибуток. Це, в свою чергу, зробить фінансову звітність більш прозорою — відпаде необхідність її «прикрашати», занижувати фінансовий результат, адже в перевірках фінансового результату бізнесу фіскалами більше не буде необхідності.

Ще одна важлива зміна, на якій наголошують експерти, — вирівнювання податкового навантаження між середнім та великим бізнесом.
Ризики

Найбільш очевидним ризиком буде зменшення надходжень до Держбюджету. З цим стикнулися й іноземні держави, які перейшли на таку систему оподаткування, на цьому наголошували й міжнародні партнери та донори.

За різними підрахунками втрати бюджету можуть скласти від 20 млрд грн за оцінкою комітету Верховної Ради з питань податкової та митної політики, у 40 млрд грн оцінила ризики ДФС та до 80 мільярдів — за підрахунками Офісу великих платників податків.

Незважаючи на те, що вигода для бізнесу здається доволі очевидною, деякі його представники занепокоєні тим, що це лише верхівка айсберга та швидка вигода може обернутись значними витратами у майбутньому: їх цікавить питання, з яких ресурсів діра в Держбюджеті, яка неминуче утвориться, буде заповнена. Цілком реальним є прогноз щодо збільшення інших видів податків. Тому підприємці наполягають на тому, щоб їх ''застрахували'' від цього та повідомили, яким чином будуть компенсовані надходження до бюджету у випадку прийняття законопроекту щодо введення ПнВК.

Варто звернути увагу й на те, що Україна має значну залежність в економічній політиці від міжнародних партнерів — міжнародні фінансові інституції, транснаціональні корпорації диктують нам правила. Це вже стало тим важелем, що посунув введення ПнВК на кілька років і може стати ним знову.

Саме тому для здійснення податкової реформи потрібен системний підхід, який зможе врахувати всі ризики та мінімізувати їх.
Міжнародний досвід

Сьогодні податок на виведений капітал введений в Естонії, Македонії, Грузії та Латвії. Також він діє у Великій Британії для малого та середнього бізнесу. Естонія стала першою країною, що у 2000 році реалізувала унікальну на той час податкову реформу.

Це було зроблено з метою сприяння розвитку підприємництва, залучення додаткових інвестицій та створення більшої кількості робочих місць.

Результат безперечно можна назвати успішним. Так, згідно з дослідженнями Податкового Фонду (провідної незалежної організації США з дослідження податкової політики) наразі саме Естонія має найбільш конкурентоспроможну податкову систему серед країн, які входять до Організації економічного співробітництва і розвитку. У 2014 та 2015 роках Естонія посіла перше місце як в загальному рейтингу Індексу конкурентоспроможності податкових систем (International Tax Competitiveness Index), так і в частині оподаткування прибутку підприємств.

Податок на прибуток підприємств в Естонії являє собою так званий податок на грошовий потік (cash-flow tax), він стягується тільки тоді, коли бізнес виплачує прибуток своїм власникам.

Такий податок спрощує розрахунок оподатковуваного прибутку та забезпечує додаткові переваги, в тому числі повне покриття витрат на капітальні інвестиції.

Податок на прибуток підприємств Естонії в розмірі 20%, який утримується за рахунок виплати, є остаточним. Тобто акціонери, які отримують вже оподаткований розподілений прибуток або дивіденди від підприємства, не повинні платити додатковий податок на одержаний дохід.
Не забудьте підписатися, аби отримувати наші новини першими:
ТОВ "Юридична компанія "Мейн Бізнес Партнер"
+38 032 297 56 26
info.mbplawyers@gmail.com
код ЄДРПОУ: 42414243
79008, м. Львів, площа Ринок, 20/3
Made on
Tilda