Частина п'ята. Податок на прибуток
Прийняття Закону № 466-IX має на меті боротьбу з ухиленням від сплати податків. Він набув чинності 23.05.2020 р. Ми детально крок за кроком розібрали усі нововведення та пояснюємо, як вони відіб'ються на роботі бізнесу.
Наша команда детально крок за кроком розібрала усі нововведення, що були введені Законом № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Які зміни передбачає даний Закон і чи справді усі вони негативно вплинуть на ведення бізнесу в Україні, як передбачають критики?

У цьому матерілі ми розглянули новації, що стосуються податку на прибуток.
Суть зміни
Оцінка зміни
Доповнено перелік платників податку на прибуток
Платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України визнаються:

  • суб'єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування (підп. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 ПКУ доповнено абзацом другим);
  • фізичні особи-підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (п. 133.1 ст.133 ПКУ доповнено підпунктом 133.1.4).

Платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії визнаються:

  • суб'єкти господарювання — юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування (підп. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 ПКУ доповнено абзацом третім).

Платниками податку на прибуток визнаються:

  • юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України (п. 133.1 ст.133 ПКУ доповнено підпунктом 133.1.5).
Позитивна зміна.
Норма набирає чинності з 1 січня 2021 року.
Додано нові об'єкти оподаткування податком на прибуток
  • дохід, отриманий від азартних ігор з використанням гральних автоматів (п.п.134.1.6 ПКУ);
  • скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії (визначається окремо від інших об'єктів оподаткування, та у разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній, об'єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії (дана норма діятиме з 01.01.2021 року). До об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 134.1.7 ПКУ, застосовується основна ставка податку — 18%.
Позитивна зміна для держави.
Додаткові способи наповнення державного бюджету.
Прискорена амортизація основних засобів з 1 січня 2020 до 31 грудня 2030 року
Підрозділ 4 Розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ доповнено пунктом 43-1, відповідно до якого, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року, платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів використовувати такі мінімально допустимі строки амортизації:
  • ОЗ четвертої групи (машини та обладнання) та п'ятої групи – два роки;
  • ОЗ третьої групи (передавальні пристрої) та дев'ятої групи – п'ять років.

Вимоги до основних засобів для застосування прискореної
амортизації:
  • введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;
  • не були у використанні;
  • використовуються у власній господарській діяльності;
  • не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Позитивна зміна.
Застосування прискореної амортизації — необов'язкове, і якщо воно буде застосовуватись платниками податку на прибуток в податковому обліку, то незалежно від строку амортизації, встановленого ними в бухгалтерському
обліку.
Заборона нарахування амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією
Підпункт 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ доповнено абзацом, відповідно до якого амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією.
Позитивна зміна.
Норма набирає чинності з 23 травня 2020 року.

Завважимо, що це формулювання повністю відповідає умовам припинення нарахування амортизації в бухобліку згідно з п. 29 П(С)БО 7. Тому платники, які ведуть бухоблік згідно з національними стандартами, повинні були припиняти податкову амортизацію і до внесення цих змін до ПК.

А зараз і платники, які ведуть бухоблік згідно з МСФЗ, також повинні припиняти амортизацію ОЗ у податковому обліку у разі модернізації, реконструкції, добудови, дообладнання і консервації таких ОЗ.

Користь у цій зміні – у підприємств тепер є додатковий аргумент для продовження нарахування амортизації у випадках проведення ремонту або при простої основного засобу (це раніше часто вимагали податківці).
Нові правила «тонкої капіталізації»
Вносяться зміни до п. 140.2 ст. 140 ПКУ, якими суттєво змінюються правила тонкої капіталізації по борговим зобов'язанням перед нерезидентами, а саме:

  • правила «тонкої капіталізації» застосовуються до суми боргових зобов'язань з будь-якими нерезидентами, а не тільки з нерезидентами - пов'язаними особами, якщо сума боргових зобов'язань перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази;
  • фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію) понад 30 відсотків суми розрахованого об'єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду;
  • у разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», правила «тонкої капіталізації» застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки».
Норма набирає чинності з 1 січня 2021 року.

Зміни до п.140.2 передбачають, що до суми процентних витрат, нарахованих протягом звітного періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію.
Збільшено обсяг доходу, при якому можуть не застосовуватися податкові різниці платниками податку на прибуток, та встановлюється можливість подавати лише річні декларації з податку на прибуток
Внесено зміни до підп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ – збільшено з 20 мільйонів гривень до 40 мільйонів гривень обсяг річного доходу, при якому об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі визначені ПКУ різниці, а платник податків має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені ПКУ.

Річний звітний для обчислення податку на прибуток та подання декларації з податку на прибуток період встановлюється для платників податків, обсяг річного доходу яких не перевищуватиме 40 мільйонів гривень (внесено зміни до п. 137.5 ПКУ).
Позитивна зміна.

Норма набирає чинності:

  • з 23 травня 2020 року щодо застосування податкових різниць;

  • з 1 січня 2021 року щодо річного звітного періоду та подання декларації з податку на прибуток.

Суб'єкти, які за результатами роботи у 2019 році отримали дохід у розмірі, більшому за 20 млн, і повинні були у 2020 році застосовувати податкові різниці (вони так робили, звітуючи за І квартал), після 23.05.2020 р. такі різниці формально можуть не застосовувати.
Збільшено вартісний критерій при визначенні основного засобу
Внесено зміни до підп. 14.1.138 – збільшено з 6 000 гривень до 20 000 гривень суму, при якій матеріальні активи визнаються основними засобами.
Позитивна зміна.

Норма набирає чинності з 23 травня 2020 року.

З 23.05.2020 р. витрати на нові активи, вартість яких не перевищує 20 тис. грн, будуть визнаватися МНМА, отже їх вартість можна одразу списати на витрати, наприклад, через метод амортизації 100% при введенні в експлуатацію. При цьому жодних податкових різниць не буде.

Хоча підприємство може обрати й інший метод амортизації, передбачений для МНМА, наприклад, 50% на 50% або прямолінійний.

Відповідно, основні засоби, уведені в експлуатацію до 23.05.2020, продовжують амортизувати в податковому обліку у звичайному режимі (навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20 000 грн).

»

Не забудьте підписатися, щоб отримувати всі матеріали першими
ТОВ «Юридична компанія «Мейн Бізнес Партнер»
+38 (032) 297 56 26
+38 (068) 378 37 60
info@mbusinesspartner.com.ua
код ЄДРПОУ: 42414243
м. Львів, площа Ринок, 20/3, 79008
м. Київ, проспект Перемоги, 24, офіс 125, 04116, БЦ «Smart Plaza Polytech»

Made on
Tilda