Державна фінансова допомога: історія першопрохідця

Отримати державну фінансову допомогу навіть на сьогоднішній день не так легко. Проте виклики — саме те, що кожному з нас, членів команди Main Business Partner, найбільше подобається в роботі. Саме тому я вирішив першим пройти цей шлях і зараз можу поділитись корисною інформацією з вами.
Сергій Ковалюк
Ще на початку квітня вступив у дію Закон, у якому, серед іншого, містились обіцянки і про фінансову підтримку працівників малого та середнього підприємництва, які скоротили чи припинили діяльність в умовах протидії хворобі COVID-19.

Так, Законом № 540-IX навіть ввели поняття часткового безробіття на період дії карантину. Ось тільки отримати допомогу навіть на сьогоднішній день не так легко.

Проте виклики — саме те, що кожному з нас, членів команди Main Business Partner, найбільше подобається в роботі. Саме тому я вирішив першим пройти цей шлях і зараз можу поділитись корисною інформацією з вами.
Роботодавець
Отже, зараз у роботодавця є три варіанти дій:

  1. оголосити простій (діяльність не ведеться, проте роботодавець повинен оплатити працівникам 2/3 від їхньої ставки);
  2. надати відпустку без збереження заробітної плати (у такому разі роботодавець нічого не виплачує — відповідно й працівники мають лише відпустку);
  3. скоротити тривалість робочого часу, оформити для працівників допомогу (оплачуються лише відпрацьовані години, решту компенсує держава).

Тобто, якщо роботодавець дуже хоче оформити для працівників допомогу, йому потрібно організувати роботу працівників в умовах обмежень, встановлених карантином. Для цього уточнили, що бізнес, зокрема і ресторанний, туристичний, з ремонту речей може оформити для працівників дистанційну роботу вдома. Залишається пишатися рівнем фантазії наших законотворців.
Мале або мікро має значення
Працівники мають працювати у компанії, що належить до малого чи середнього підприємництва. Що це означає ? У компанії повинно бути більше 10 працівників, а обсяг доходу має бути більшим, ніж 2 млн євро. У 2018 р. таким вимогам відповідали 17,7 % компаній. Це загальне правило.

Але нещодавно ми отримали відповідь від Міністерства економіки, в якому зазначено, що до категорії малого підприємництва може також належати мікропідприємництво. Якщо у компанії менше 10 працівників і дохід менше 2 млн євро, то ці компанії також мають право отримувати допомогу.

Хоча на практиці з цим виникають проблеми та працівники центрів зайнятості можуть відмовляти роботодавцям, у яких до 10 працівників, це роз'яснення кореспондує положенню Господарського кодексу України, відповідно до якого «суб'єкти господарювання … можуть належати до суб'єктів малого підприємництва, у тому числі до суб'єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва». Наразі такі відмови протизаконні та їх можна оскаржити. Щоб остаточно врегулювати це питання, у ВРУ навіть зареєстровано законопроєкт № 3366 від 21.04.2020 року, яким пропонується доповнити статтю словом «мікро-».

Часто виникає питання: чи можуть отримати допомогу працівники фізичних осіб-підприємців ? Відповідь — так! Тому що фінансова допомога надається суб'єктам господарювання. А до них, як ми знаємо, відносяться не тільки юридичні особи, але й фізичні особи-підприємці.
Період надання допомоги
Допомога надається з початку карантину до 30 календарного дня після його завершення. Станом на сьогодні це період з 12 березня до 11 червня 2020 року.

Проте для одержання допомоги необхідно подати документи протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) діяльності. Наприклад, можна було подати документи 4 травня, але до 4 квітня такі працівники мали б працювати.
Умови надання допомоги
Надається вона працівникам, які працюють скорочену тривалість робочого часу. Наприклад, якщо до скорочення діяльності працівники працювали 8 годин, потім почали працювати 2 години, — то за 6 години, які вони у зв'язку з дією карантину не працювали, нараховується допомога.

При цьому допомога може бути нарахована тим працівникам, роботодавці яких не мають заборгованості зі сплати ЄСВ впродовж 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності. Також працівники, які бажають отримати допомогу, не повинні отримувати пенсії та/або працювати за сумісництвом.

Ще одна умова, якої потрібно дотримуватись після того, як працівники отримали допомогу: забороняється розривати трудові договори впродовж 6 місяців з моменту одержання допомоги. Якщо роботодавець попрощається з такими працівниками, то він буде зобов'язаний повернути ту допомогу, яка була нарахована і виплачена цим працівникам.
То що необхідно подати?
  1. Заява, яка подається у довільній формі. У заяві потрібно зазначити інформацію про належність роботодавця до суб'єктів малого або середнього підприємництва. До неї додаються належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують кількість працівників та розмір доходу роботодавця за минулий рік.
  2. Копія наказу, у якому зазначається дата скорочення чи зупинення діяльності.
  3. Відомості про працівників, у яких виникло право на допомогу. Форма відомостей міститься в Постанові № 306 від 22.04.2020 р.
  4. Довідка про сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування за останні 6 місяців, що передують даті зупинення діяльності

На практиці може виникнути проблема, пов'язана з тим, що довідку про відсутність заборгованості видають станом на дату звернення до податкової служби, а це не відповідає вимогам центрів зайнятості. На цій вимозі потрібно наголосити у податковому органі.
Спосіб подання документів
Це можна зробити наступними способами:

  1. покласти документи у скриньку, розміщену на вході до центру зайнятості (оригінали);
  2. відправити поштою (оригінали);
  3. відправити електронною поштою до центру зайнятості (скан-копії), (електронні скриньки: https://is.gd/7z3gMM).

Документи розглядаються не пізніше 3 робочих днів і за результатами розгляду приймається рішення про надання чи ненадання допомоги.

Якщо рішення приймається на користь компанії, то потрібно підписати договір про надання допомоги. Розмір допомоги складає 2/3 від ставки за ту кількість годин, коли працівник не працював. Якщо не на користь – протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення можна звернутися повторно.

Роз'яснення податківців стосовно оподаткування допомоги відсутні, але є підстави вважати, що державна допомога не оподатковується ПДФО, військовим збором та ЄСВ. Кому цікаво – пп. 165.1.1 ПКУ та абз. 1 пп. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Якщо перевести це на цифри, то можна побачити такі розрахунки:

Візьмемо за базу такі дані: працівник отримує мінімальну заробітну плату, він перейшов з 8-годинного на 2-годинний робочий день. Роботодавець має сплачувати йому 1180 гривень за місяць у період карантину, а також ЄСВ від заробітної плати. Розмір допомоги за один місяць складе 2361 гривню.
Як можете побачити, шлях отримання державної фінансової допомоги — нелегкий. Проте ми вже успішно зробили на ньому перші кроки і тепер ефективно можемо допомогти вашому бізнесу його пройти та отримати фінансову допомогу для ваших працівників.

Не забудьте підписатися, щоб отримувати всі матеріали першими
ТОВ «Юридична компанія «Мейн Бізнес Партнер»
+38 (032) 297 56 26
+38 (068) 378 37 60
info@mbusinesspartner.com.ua
код ЄДРПОУ: 42414243
м. Львів, площа Ринок, 20/3, 79008
м. Київ, проспект Перемоги, 24, офіс 125, 04116, БЦ «Smart Plaza Polytech»

Made on
Tilda